Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче кошик серед трав – нема мелодій.
Ліна Костенко
Літо бабине, бабине літо…
Серце чує осінні путі…
Хтось заплутав зажурені віти
в павутиння нитки золоті.
і згортає свої прапори.
На покірну красу умирання
сонце дивиться сумно згори…
В’януть, в’януть вуста пурпурові…
Але радість і в осені є!
В золоте павутиння любові
Серце чує осінні путі…
Хтось заплутав зажурені віти
в павутиння нитки золоті.
і згортає свої прапори.
На покірну красу умирання
сонце дивиться сумно згори…
Але радість і в осені є!
В золоте павутиння любові
ти заплутала серце моє.
Володимир Сосюра
Які чудові хризонтеми. Хоч мені подобаються усі квіти, але хризонтема булабула завжни улюбленою, ще з дитинства.
ВідповістиВидалити