Обкладинка на паспорт "Обухівська"

Останнім часом мені на очі потрапляють handmade обкладинки на паспорт. Чудова ідея, потрібно не відставати і одягнути свій паспорт у щось індивідуальне, патріотичне.
А ще я давно захоплююсь Обухівськими рушниками, хотілося спробувати вишити щось подібне хоча б мініатюрне. Так мені прийшла геніальна ідея поєднати це - зробити обкладинку на паспорт з чимось схожим на Обухівський рушник.:)

[Обухівський рушник демонструє традицію двобічної вишивки. Обидві сторони однакові. У цьому закладена глибинна народна мудрість: у людини повинно бути все гарно не тільки з лиця, видимої сторони (наші вчинки), а й з невидимої (наші думки і почуття). Обухівські рушники генетично пов'язані з полтавськими, проте мають ряд особливостей. На їх виокремленість звернув увагу свого часу Іван Гончар. Основу композиції тут, так як і на полтавських, становить дерево-вазон, проте його зображення грубіше, різноманітні фантастичні квіти замінені узагальненими квітами-листками.

Дерево життя відображає триєдність світу – підземного, земного і небесного. Підземний – це наш фундамент, наші предки, яких ми повинні пам’ятати. Далі йде теперішній земний світ батьківського покоління. І вгорі квітка, вогонь життя, наше майбутнє, наші мрії, які спрямовані у небеса. Дерево на обухівському рушнику дуже часто має квітку посеред стовбура. Композиції протилежних кінців рушника тут з'єднані ламаними гілками.

Такі рушники мали ширину 40-50 см, довжину близько 2 м і вишивалися переважно червоними нитками.

Обухівський рушник є основою герба м.Обухова. А ще мабуть, не випадково образ матусиного рушника став головним у вірші «Пісня про рушник» видатного земляка, поета Андрія Малишка.]


Довго я думала, як втілити цю ідею в життя.
Обухівський рушник вишити не так просто, схем не знайшла. Отож, передивившись безліч фото в інтернеті, намалювала собі  ескіз, по якому і вишивала (малюнок на тканину не переводила). У цій вишивці можна проявити фантазію та вміння вишивати різними рушниковими швами. Я використовувала стеблевий шов, гладь, назад голкою, кривульки... Краї спочатку підгорнула приметала, обшила їх петельним швом, потім робила змережування.

Тепер мій паспорт одягнений в таку от обкладинку із символом мого рідного міста. :)