Вечірнє сонце ...

Вечірнє сонце, дякую за день! 

Вечірнє сонце, дякую за втому. 

За тих лісів просвітлений Едем 

і за волошку в житі золотому. 

За твій світанок, і за твій зеніт, 

і за мої обпечені зеніти. 

За те, що завтра хоче зеленіть, 

за те, що вчора встигло оддзвеніти. 

За небо в небі, за дитячий сміх. 

За те, що можу, і за те, що мушу. 

Вечірнє сонце, дякую за всіх, 

котрі нічим не осквернили душу. 

За те, що завтра жде своїх натхнень. 

Що десь у світі кров ще не пролито. 

Вечірнє сонце, дякую за день, 

за цю потребу слова, як молитви.

Ліна Костенко