27 червня 2014 р.

Вечірнє сонце ...














Вечірнє сонце, дякую за день! 
Вечірнє сонце, дякую за втому. 
За тих лісів просвітлений Едем 
і за волошку в житі золотому. 
За твій світанок, і за твій зеніт, 
і за мої обпечені зеніти. 
За те, що завтра хоче зеленіть, 
за те, що вчора встигло оддзвеніти. 
За небо в небі, за дитячий сміх. 
За те, що можу, і за те, що мушу. 
Вечірнє сонце, дякую за всіх, 
котрі нічим не осквернили душу. 
За те, що завтра жде своїх натхнень. 
Що десь у світі кров ще не пролито. 
Вечірнє сонце, дякую за день, 
за цю потребу слова, як молитви.

Ліна Костенко

4 коментарі: