Трипілля – Халеп’я – Витачів

Три села - Трипілля, Халеп'я та Витачів (Київській обл.,Обухівський р-н.) - формують красивий природній ланцюг уздовж Канівського водосховища, сповнений природними красотами й залишками древніх цивілізацій. Їх можна назвати “місцями сили”.


[Трипільська культура. Сім тисяч років тому були закладені основи хліборобської цивілізації на землі, яку нині називаємо Україною. Від того часу почали тут люди вирощувати хліб, розводити худобу, ткати, ліпити глечики, плавити метал, будувати хати з дерева, лози та глини, а поза тим - творити новий духовний світ.

Трипільська культура була поширена в епоху енеоліту (мідно-кам’яний вік) на території правобережної України, Молдавії, східній Румунії, Угорщини. Трипільці вели осілий спосіб життя, вміли виплавляти мідь, виготовляти складну кераміку з символічною розписом. Населення трипільських міст досягало 20 тис. чоловік (і це за 4 тис. років до н.е.).

Перші знахідки цієї культури було зроблено відомим київським археологом В. Хвойкою иа початку XX ст. в селі Трипіллі.]

Трипілля.  Знаходиться село за 40 км від Києва , ім’ям якого названа одна з найдавніших культур – Трипільська. В околицях села знайдено три поселення трипільської культури 4-3 тис. років до н.е. У c.Трипілля сходяться три долини, три поля, розділені трьома річками Стугною, Червоної і Бобриці. Місто Треполь в часи Київської Русі був одним з центрів ремесел і торгівлі, служив збірним пунктом для військ руських князів і важливим укріпленням, що захищає Русь від печенігів і половців, вперше згадується в літописі у 1093 р.

При в’їзді в Трипілля можна побачити Дівич-гору – на ній було знайдено укріплене городище, а також жертовник богині-діви зарубинецької культури (III ст до н.е. II в н.е.).(на вершині була фортеця II ст. до н. е. — II ст. н. е., могильник, а пізніше — язичницьке святилище. У XVIII ст. на вершині гори були споруджені вітряки.) З гори вікриваються чудовий краєвид на Дніпро і Трипілля, з іншого боку на Трипільську електростанцію (що дуже псує природнісь краєвиду) та місто енергетиків Українку. На горі можна побачити великий прапор України та хрест.

У Трипіллі розташувалися два музеї, зали яких присвячені Трипільській культурі: відділення Київського обласного археологічного музею та приватний музей «Прадавня Аратта-Україна», який наразі зачинений (тому туди не потрапили, хоча він мабуть цікавіший).

Халеп’я. Давньоруське місто Халеп, з яким ототожнюється городище на околиці сучасного села з майже ідентичною назвою, вперше згадується у літописі під 1093 р. У своєму «Повчанні дітям» Володимир Мономах пише: «… на Стугні билися ми з половцями до вечора, билися коло Халепа, города над Дніпром, а потім мир уклали з їхніми князями».

У центрі села у будівлі Халеп'янської "Школи грамоти", побудованої 1897 р. знаходиться музей. Частина музею присвячена археологу Вікентію Хвойкці, першовідкривачу Трипільської культури, інша частина - видатному українському письменнику,поету Івану Франку (саме у цьому селі свого часу знаходилась річкова пристань, звідки Дніпром молодий Франко планував відправитись до Канева івклонитися великому Кобзареві, але так і не зміг цього зробити).
У Халеп'ї теж є прекрасний вид на Дніпро і кручі, є дуже зручна лавочка (точніше їх дві) на кручі.


Найвідомішою природною пам’яткою є озеро Ріцца, що знаходиться на рівні 90 метрів вище за Дніпро на високому правому його березі у витачівському урочищі Калинове. Можливо, високе його розташування та феєрична краса крутих берегів дали підстави назвати цей невеличку водойму саме так, як всесвітньо відоме озеро біля м.Сочі. Озеро живиться джерелами, а тому вода завжди кришталево чиста та прохолодна. Знайти озеро не так просто (від центру села не дуже близько), краще запитати у місцевих мешканців. :)

Витичів. Вперше «город-порт»«город-порт» Витечів згадується ще в літописах 957 року, але насправді це місце набагато старше. В X-XIII столітті тут було розташоване літописне давньоруське місто-порт Витичів,
засноване ще в 7-8 ст. Зараз Витачів - це невеличке село, але дуже мальовниче.

На місці давньоруського городища тепер розташувалась невелика дерев”яна каплиця, від якої відкривається просто неймовірний краєвид на Дніпро. Хрест на капличці зроблений за зразком хреста з церкви Запорізької Січі.(по малюнках Т.Г. Шевченко. )

Поруч із каплицею – дерев”яний вітряк й декілька каменюк із символікою “Української духовної республіки” – дітища письменника–фантаста Олеся Бердника("Українська духовна республіка" Олеся Бердника, створена в 1989 р., вважала це місце надзвичайно енергетичним, і провела тут свій перший собор.).

Трішки про те як доїхати до сіл: звичайно краще на машині, але можна і маршрутками, від метро Видубичі або з автостанції м.Українка (до Витачева підійде лише Київ-Витачів, інші не заїжджають в село, до Трипілля і Халеп'я можна всіма маршрутками в цьому напрямку- Витачів, Канів, Ржищів, Стайки).
Під час цієї мандрівки можна заглибитись в історію існування Трипільської культури, поцікавитись “Українською духовною республікою” чи іншими таємницями краю. Для мене, краєвиди на Дніпро та кручі, це мабуть найцікавіше, що можна побачити у Трипіллі, Халеп’ї та Витачеві. Краєвиди дійсно вражають – заради цього варто туди їхати!